Ліловий красунчик на Арабатській Стрілці

Переглядів: 471

Ось такий лютий місяць на Арабатській Стрілці – без снігу, але з квітками. І вже знову зацвів пізньоцвіт анкарський (сolchicum ancyrense), занесений до Червоної Книги України. Дивує сила та стійкість цієї малесенької квітки, яка пробивається назустріч сонцю через бур’яни та каміння.

Найбільші галявини пізньоцвітів на околицях Стрілкового, неподалік від  б/в «Золотий берег». На південних околицях Щасливцеве ми їх теж бачили, але у поодиноких випадках. На жаль, частіше за все їх витоптують худоба або коні, що там випасаються.

Цікаво, що цей маленький ліловий красунчик, як і усі з родини Пізньоцвітових, виявляється, – дуже отруйний! У його соку налічується понад 20 токсинів! Отруйні усі його частини – і листя, і клубні. Навіть садівникам рекомендують працювати з пізньоцвітом в рукавичках, інакше за великих доз можна отримати опік. У літературі описані випадки загибелі людей, які лікувалися за призначенням знахарів його відваром. Отруйною може бути навіть вода, у якій стояли ці квіти. Отже, його безневинна беззахисність вельми оманлива.

Ще декілька цікавих фактів про цю квітку. За давньогрецьким міфом, ця рослина проростала з крапель крові Прометея, який був прикутий до Кавказьких гір і був терзаєм орлом, і прикрашала сад богині Артеміди в Колхіді. Е й інша красива легенда, коли у богині Землі підземний король вкрав дочку, і донька послала матері красиві бутони колхікума, щоб та по ним її знайшла.

Щодо назви сolchicum  (колхікум) вважається, що її дали римляни, які знайшли цю квітку у Середземноморській частині Грузії, яка по старогрецьки називалася  – Колхіда.

Юлія ПЛОХУШКО

Фото автора

2 коментарі

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *