Археологи: на Арабатській Стрілці більше 5 тисяч років тому проживали люди

Переглядів: 1 764

Кургани Арабатської Стрілки хоч і покопані де ні де чорними копачами, та лопата археолога їх ще ніколи не торкалася. За весь час їх існування офіційні археологічні розкопки кургану проведено вперше.

З 17 вересня по 9 жовтня у с. Щасливцеве тривала осіння Арабатська археологічна експедиція-2018. Наукові співробітники Інституту археології НАН України під керівництвом завідуючого відділом «Польовий комітет» Інституту Археології НАН України Юрія Болтрика провели на замовлення Щасливцевської сільської ради розкопки кургану доби бронзи.

Дослідження проводилися на підставі Відкритого листа ф.1 № 165/01525 від 22.05.2018 р. та дозволу Міністерства культури України № 22-187/18 від 31 липня 2018 р.

Експедиція працювала в такому складі: к.і.н., ст.н.с. Ю.В. Болтрик (начальник експедиції), к.і.н., ст.н.с. Д.П. Куштан, к.і.н., ст.н.с. О.Є.Фіалко, наукові співробітники ДП ОАСУ ІА НАНУ: О.І.Цвіркун, Л.В.Кармазіна, С.В.Очеретний, водій Д.С.Железняков.

Висота кургану у центральній частині сягала 1,3 м. Раніше вона, звичайно, була більшою, та під дією часу та інших факторів зменшилась. До того ж, поверхня кургану двічі була зорана під час підготовки земель під виноградник.


Перша знахідка буквально у перший же день розкопок останок воїна-сармата (представника племені роксоланів)  приголомшила усіх. Та виявилося, що це не все, за ним були відкриття за відкриттям…
Археологи відкрили у кургані… 16 поховань (!).

Як повідомив голова експедиції Юрій Болтрик, 7 з них належать до ямної культури, 1- до катакомбної, 1 – до зрубної культури, 2 поховання належать пізньосередньовічним кочовикам, 3 – залишені поселенням культурного кола Бабино, 1 могилу залишили роксолани (представники кочових сарматів).

Ямна культура 

Катакомбна культура

Поховання зрубної культури

Поховання середньовічних кочовиків 

Поховання представників культурного кола Бабино

Поховання роксолана

З числа предметних знахідок у погребіннях знайдені залізні меч та ніж (збереглися у уламках), кремнієвий міч, срібна пронизка (вкрита потужним шаром окислу, тому сам метал ймовірно не зберігся), 4 невеличких глиняних глечика, на яких можна добре розгледіти орнаменти, та фрагменти амфор і іншого ліпного посуду.

Залізний меч роксолана 

Жіноча прикраса – пронизка

Що стосується часового періоду використання кургану, то за попередньою інформацією археологів, він охоплює значний проміжок від 3 тисячоліття до н.е. по орієнтовно 15 – 17 ст.ст.н.е. Тобто, як місце поховання цей курган давні мешканці Арабатського степу використовували у період від доби ранньої бронзи до пізнього середньовіччя.
Нагадаємо, ідея провести археологічне дослідження виникла біля року тому.

«У сільської ради є бажання провести додаткове дослідження останків. Як зазначили археологи, є можливість дізнатися вік, стать, народність цих людей, звідки вони прийшли, навіть, яка тоді була їжа. Також всі ці дослідження підтверджують, що Арабатській Стрілці не 800 – 900 років, як прийнято вважати, а що вона значно старіше, хоча тоді і виглядала по-іншому, і що ще 5 тисяч років тому тут жили люди, – зазначає Щасливцевський сільський голова Віктор Плохушко. – Навесні плануємо повторити експедицію, а за зиму будемо думати, яким чином, у якій формі донести отриману інформацію до мешканців та туристів. Те, що у Щасливцеве має бути музей, всім зрозуміло. Діти будуть приходити, більше дізнаватися про рідний край і вчитися бережно до нього відноситися. І туристам також буде цікаво».

Сільська рада висловлює велику подяку директору пансіонату “Експрес”  Сергію Кліменко за сприяння археологічним дослідженням і надання проживання та харчування членам археологічної експедиції протягом трьох тижнів.

Зазначимо, що археологи зацікавлені не в пошуках коштовностей чи витворів мистецтва, скільки у цінній інформації, яку вони можуть отримати завдяки археологічним знахідкам. І тема Арабатської археологічної експедиції стане предметом однієї з доповідей голови експедиції Юрія Болтрика на черговій конференцій археологів.

Знайдені артефакти археологи обережно зібрали і відвезли до Києва для більш ретельного дослідження спеціалістами. Отже, згодом ми дізнаємося більше і про них, і про давні народи, які населяли Арабатську Стрілку.
Юлія СЛУЦЬКА
Фото надані головою експедиції Ю.Болтриком

Один коментар

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *